Євроінтеграційні підсумки 2017 року і плани на 2018
Серед основних євроінтеграційних перемог України – впровадження безвізу із країнами Європейського Союзу, повноцінний вступ в дію Угоди про асоціацію, прийняття закону про електронні довірчі послуги, а також те, що Європа прийняла остаточне рішення про надання додаткових торговельних автономних преференцій Україні і вітчизняний товарообіг із Європейським Союзом суттєво зріс.
Учасники та учасниці брифінгу
Прес-брифінг із представниками Урядового офісу з європейської та атлантичної інтеграції, Міністерства енергетики та вугільної промисловості і Національного антикорупційного бюро відбувся днями у Києві. Із регіональними журналістами та журналістками спілкувалися Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, заступниця Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко, радник міністра регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Євген Червяченко та Дар`я Манжура, керівниця Управління зовнішніх комунікацій Національного антикорупційного бюро України.
Ключові повідомлення
Солодка перемога
Україна підписала і ратифікувала Угоду Пан-Євромед, яка дає можливість виходу на додаткові ринки поза ЄС
Енергоефективність
Україна має зрушення у сфері енергоефективності - вже законодавчо забезпечено та створено інституційну основу для Фонду енергоефективності
Дорожня карта
Уряд підготував для Парламенту Дорожню карту на 2018 рік щодо того, які законопроекти повинні бути прийняті у наступному році
Відставання
Є кілька секторів, де Україна суттєво відстає по своїх зобов'язаннях – це законодавство у галузі транспорту, у митній сфері та, попри зусилля профільного Міністерства, в екології.
Законопроект № 7206
Законопроект "Купуй українське" порушує Угоду СОТ та суперечить Главі №8 Угоди про асоціацію з ЄС, у яких наша держава зобов'язалася забезпечувати конкурентне та відкрите недискримінаційне поле для участі у державних закупівлях як українських, так і іноземних виробників.
Гроші тим, хто їх потребує
З першого числа 2018 року запрацює монетизація субсидій на рівні надавачів послу, що означатиме перехід на прозорі та своєчасні розрахунки "живими" коштами за субсидіями між державою та виконавцями послуг.
Іванна Климпуш-Цинцадзе
Всього за три хвилини пані Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції пояснює, чим загрожує Україні так званий законопроект "Купуй українське"
Купуй олігархічне
Коментар Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе
- Для мене законопроект № 7206 означає «закривай свої ринки для інших» та «закривай зовнішні ринки для українських експортерів», - переконана пані Віце-Прем'єр-Міністр. На її думку нашумілий законопроект "Купуй українське" порушує Угоду СОТ та суперечить Главі №8 Угоди про асоціацію з ЄС, у яких наша держава зобов'язалася забезпечувати конкурентне та відкрите недискримінаційне поле для участі у державних закупівлях як українських, так і іноземних виробників.

Чиновниця називає цей проект "Купуй олігархічне", і каже, що потрібно детально роз'яснити широкій громадськості ті загрози, які виникають, і недопустити ухвалення цього документу нардепами у другому читанні.

– Ми можемо у відповідь отримати дзеркальне рішення щодо закриття ринків державних закупівель європейських кран для українських компаній, - пояснює Іванна Климпуш-Цинцадзе. До речі, нещодавно одна із українських держаних компаній виграла тендер на державні закупівлі в ЄС. Це ще раз свідчить, що вітчизняні компанії можуть бути конкурентно представлені на європейському ринку. Натомість згаданий законопроект впроваджує низку довідок для кожної компанії, яка буде подаватися на тендер, тож малі і середні компанії не будуть конкурентними із великими, які зможуть зібрати такі довідки.
- Ми маємо спотворену інформацію про нібито надання преференцій закордонним учасникам торгів. Насправді ж лише 1% тендерів держзакупівель виграють іноземні компанії і лише 27% товарів, які виграють, – це товари іноземного виробництва, до того ж в основному ті, які ми не виробляються в Україні, – пояснює Віце-прем'єр-міністр.

Натомість у законопроекті №7206 криється ризик для середніх та малих підприємств, а також і репутаційні ризики.

- Прийняття чи неприйняття цього законопроекту важливе для сприйняття України нашими іноземними партнерами, - каже Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона переконана, що Україна не може дозволити собі підписувати важливі угоди, які потім порушувати.

Більше того, у Парламенті постійно виносяться на порядок денний законопроекти, які не відображають євроінтеграційних прагнень України.

- Наші сусіди, йдучи по шляху євроінтеграції, могли сперечатися у парламентах про все, що завгодно, але тільки не про закони, які не відповідають заявленим ними євроінтеграційним прагненням. Це велика проблема, що у Верховній раді досі немає механізму попереднього розгляду у комітетах, щоб унеможливити винесення на обговорення у залі законопроектів, які суперечать раніше взятим на себе зобов'язанням України. - жалкує пані Іванна Климпуш-Цинцадзе.








Резонансні події довкола НАБУ
«Ми б хотіли більше часу приділяти розслідуванням, а не спростовувати недостовірну інформацію» – прокоментувала ситуацію пані Дар'я Манжура, керівниця Управління зовнішніх комунікацій Національного антикорупційного бюро України.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) було створене менше біля двох років тому і це перший правоохоронний орган у нашій державі, що був створений з нуля після Революції Гідності.

Керівниця Управління зовнішніх комунікацій НАБУ Дар'я Манжура акцентує увагу на тому, що визначальним у роботі цього правоохоронного органу є його вузька спеціалізація - НАБУ займається кримінальними корупційними правопорушеннями тільки певних посадових осіб — тих, хто займає особливо відповідальне становище, зокрема, суддів всіх рівнів, ТОП-посадовців, урядовців вищих ешелонів влади.

За словами, експертки, Україна поки суттєво відстає від антикорупційних стандартів порівняно із сусідніми європейськими країнами, причиною чого є і відсутність реальних вироків.

- З більш ніж ста справ, переданих нами до суду, вироки винесено лише по 18-ти справах, і більшість із них це так звані угоди зі слідством, де учасники злочинів домовилися із прокурорами в обмін на цінні свідчення чи компенсацію збитків, - розповідає Дар'я Манжура. Виходом із цього замкненого кола експертка бачить тільки створення Антикорупційного суду.

Дар'я Манжура
Національне антикорупційне бюро України
Дар'я Манжура
"Створення Антикорупційного суду дозволить набрати певну кількість порядних і незаангажованих суддів. Головне завдання - створити прецедент і зруйнувати "легенду безкарності", тоді зміниться і ставлення до своєї роботи у суддів, правоохоронців та всієї системи правосуддя".
ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ
Реформи в енергетиці потребують злагодженої роботи усіх стейкхолдерів, активної взаємодії з громадськістю та якісних комунікацій - у цьому переконана Наталія Бойко, Заступниця Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції
Нова Стратегія враховує всі євроінтеграційні завдання
Заступниця Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталя Бойко
Одним із найважливіших досягнень у 2017 році Наталія Бойко назвала прийняття Енергетичної стратегії України до 2035 року. Зокрема, зазначила, що нова Стратегія, на відміну від попередніх, враховує всі євроінтеграційні завдання, які стоять в енергетичному секторі.

«Ми визначили в Енергетичній стратегії три етапи та передбачили заходи для досягнення максимальної енергетичної незалежності як для країни в цілому, так і для кожного громадянина», - наголосила Наталія Бойко. Також експертка зупинилася на ключових реформах, які стосуються впровадження ринку газу та електроенергії.

Надважливим, на думку пані Бойко, є рішення Уряду про максимальне збільшення власного газовидобування та заходи, спрямовані на стимулювання інвестицій у видобуток газу в Україні. Злагоджена робота Уряду, Верховної Ради України та громадськості дала можливість запровадити ставку ренти 12 та 6% для нових свердловин, підтримати стабілізаційну норму щодо незмінності ставки протягом наступних 5-ти років, а також врегулювати питання розміру ренти для угод про розподіл продукції, що дозволить використовувати цей інструмент для залучення інвесторів у сектор нафто- та газовидобування (2% для нафти і 1,25% для природного газу).
«Угоди про розподіл продукції – це цікавий механізм, до якого ми прагнемо залучити іноземних інвесторів», - каже заступниця Міністра. Очолює Міжвідомчу комісію з організації та укладення й виконання угод про розділ продукції Міністр Ігор Насалик, і наразі триває діалог з міжнародними партнерами щодо залучення інвестицій.
Крім того, на переконання пані Бойко, позитивний вплив матиме набрання чинності законодавчої норми щодо децентралізації рентних платежів. Так з 1 січня 2018 року 5% рентних платежів залишатимуться у регіонах.

«Громади отримають кошти, які спрямують на розвиток своїх регіонів, і вже скоро вони відчують переваги нового законодавства», - наголосила заступниця Міністра.

Партнерство з ЄС передбачає використання ГТС країни. «Для нас важливо, щоб європейські держави розуміли, що ми є надійним транзитером газу до країн ЄС. Для цього Україна послідовно демонструє відкритість, прозорість та зрозумілість дій для міжнародної спільноти», - наголосила Наталія Бойко.

Окремо вона зупинилася на питаннях безпеки та поінформувала про співпрацю з Центром енергетичної безпеки НАТО. Така співпраця передбачає як комунікації, так і заходи з підготовки персоналу за стандартами НАТО, щоб фахівці були здатними реагувати на загрози критичній електроенергетичній інфраструктурі.

Також Наталія Бойко торкнулася питання очікувань від реформування ринкових відносин та зазначила, що впровадження повноцінних ринків – це тривалий процес:
«Ми всі будемо вчитися функціонувати в нових ринкових відносинах». У процесі спілкування експертка окреслила перспективи впровадження відновлювальних джерел енергії, реформування корпоративного управління державних компаній, модернізації мереж та розумного споживання енергоресурсів.
«Україна, як сучасна європейська держава, дотримується загальноєвропейського курсу щодо збільшення частки ВДЕ та зменшення впливу енергетичних підприємств на довкілля. Водночас ми працюємо з традиційними генраціями, здійснюючи заходи з метою скорочення шкідливих викидів від великих спалювальних установок. Реформи потребують злагодженої роботи усіх стейкхолдерів, активної взаємодії з громадськістю та якісних комунікацій: Потрібно, щоб у цій Енергетичній стратегії побачила себе кожна українська сім'я та визначила, які цілі стратегії допоможуть позитивно вплинути на її життя».

Наталія Бойко
Заступниця Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
Про актуальні питання енергоефективності журналістам розповів радник міністра регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Євген Червяченко. Зокрема, він роз'яснив деталі імплементації директиви 2012/27 ЄС про ключові аспекти проекту закону про енергоефективність, який, серед іншого, є необхідним для створення Фонду енергоефективності. На слайдах нижче ви можете побачити максимум інформації про Фонд.
- Якщо зробити відкритим ринок газу, то всі зусилля, які спрямовуються на підвищення енергоефективності в цілому по країні, будуть марні, оскільки все це просто не запрацює. Якщо ви централізовано купуєте газ, то вам немає сенсу його економити. Тому відкритий ринок газу є обов'язковою умовою. Нам всім потрібно усвідомити, що ціна на енергоресурси висока, можливостей для дотування практично немає, ми 25 років спалювали газ, але постійно в трубі його не буде. Далі - потрібно доопрацювати систему субсидій. Вона повинна бути справедливою і ефективною. Тому що зараз вона просто балансує закупівлю газу. Ці 70 млрд., Або навіть більше, що витрачаються на субсидії, це практично ті ж кошти, які витрачалися на закупівлю енергоресурсів...
Євген Червяченко
Радник Міністра регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства
Дізнавайтеся більше про євроінтеграцію в Україні
Громадська організація "Інтерньюз Україна"
Місія «Інтерньюз-Україна» полягає в утвердженні європейських цінностей в Україні через становлення успішних медіа
Інформаційний веб-сайт "Європейська Правда"
Новинний ресурс, присвячений європейській тематиці. Тут є аналітика і новини, авторські колонки і експертні дослідження щодо всіх аспектів відносин Києва з Брюсселем та іншими європейськими столицями.
Представництво Європейського Союзу в Україні
Представництво ЄС в Україні є одним із понад 130 представництв Європейського Союзу в світі. Представництво має статус дипломатичної місії та офіційно представляє Європейський Союз в Україні.
Проект "Відкрий Європу"
Інформаційна платформа всеукраїнської кампанії про безвізовий режим з країнами Європейського союзу. Мета кампанії – роз'яснити громадянам України, які мандрують до ЄС, правила перетину кордону і перебування в ЄС. А також – розповісти про нові можливості та переваги, які надасть українцям безвізовий режим.
Брифінг організували Офіс Віце-прем'єр-міністра України з європейської та євроатлантичної інтеграції і польський Фонд міжнародної солідарності (Solidarity Fund PL) у партнерстві з громадськими організаціями "Інтерньюз-Україна" та "Товариство Лева" у рамках проекту «Точне відображення угоди про Асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Made on
Tilda