То зліт, то падіння – політ стабільний!

Синусоїда життя Європейського Союзу

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ
Чи спадало вам на думку, який вектор розвитку обере для себе Україна, якщо через політичні чи економічні причини Євросоюз перестане існувати? Які глобальні цілі тоді ставити, куди прагнути? Зрозуміло, що важко спрогнозувати масштабні політичні процеси на багато років вперед, але людям думаючим варто аналізувати події, що відбулися і відбуваються, щоб принаймні розуміти тактику, якщо не стратегію розвитку. Наприклад, рік тому, після виходу Британії з ЄС та міграційної кризи, у євро-скептиків були райдужні очікування....
ПОШУК ОН-ЛАЙН ЗА СЛОВАМИ "РОЗВАЛИТЬСЯ ЄС"
ПОРІВНЯЙТЕ РИТОРИКУ І КОНТЕКСТ МАТЕРІАЛІВ, ЩО ЇХ ВИДАЄ ПОШУК, ОКРЕМО РОСІЙСЬКОЮ ТА УКРАЇНСЬКОЮ МОВАМИ...
СИНУСОЇДА РОЗВИТКУ
У світі постійно відбуваються події, які впливають на перспективи існування та формальність чи неформальність ролі Європейського союзу. Ці коливання відбуваються як в одну, так і в іншу сторони. Давайте проаналізуємо сучасну ситуацію, спираючись на акценти, що їх розставив під час вишколу для медійників у Чернівцях журналіст «Європейської Правди» Анатолій Марциновський, а також покладаючись на коментарі і думки експертів.
Думки експертів
Петро Порошенко
Президент України
«Досягнення проміжних цілей, як-то отримання безвізу і вступ в силу Угоди про асоціацію, породили в суспільстві питання про те, яким чином ми збираємося рухатися далі до кінцевої мети – вступу до Європейського Союзу. Перше, що ми зараз із вами маємо зробити, – в повному обсязі виконати Угоду про асоціацію. Але, наголошую, цим не можна обмежуватися, і нові кроки слід планувати вже зараз. У липні на саміті Україна – ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництва Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це – асоціація із Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, вступ в дію Спільного авіаційного простору та Єдиного цифрового ринку. Реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України на східні кордони Євросоюзу ще до того, як ми де-юре приєднаємося до Союзу»
Із послання
до Парламенту,
вересень 2017
Ярослав Грицак
Науковець, історик та публіцист
Україна, на маю думку, має проблему останнього кілометра. Ми пройшли дуже велику відстань і залишився лише кілометр до кінця. Ми майже там. Але «майже» не рахується. Щоб відбувся перелом, потрібно перетнути «майже», перетнути точку неповернення.
Проект НВ
"Діалоги про майбутнє",
вересень, 2017
Почнемо із брексіту (від анг. «brexit» - це скорочення від «Britain» - Британія та «Exit» - вихід), тобто рішення Великобританії вийти із Європейського союзу. Що втрачає Євросоюз після розриву стосунків із Британією? В економічному плані – досить багато, адже внесок острову у бюджет ЄС складав біля 18 мільярдів євро, тобто біля 13,4% від усіх внесків країн-членів Євросоюзу. До прикладу, внесок Германії складає 19%, Франції – 16,6%, Італії – 12,4%.
Внесок країн-членів ЄС до "спільної скарбнички"
Що втрачає наша держава внаслідок брексіту? В економічному плані Україна втрачає небагато, оскільки відсоток товарообігу із Великобританією не такий високий, як із іншими країнами-членами зони вільної торгівлі. Це майже один мільярд доларів США (український експорт - 0,3 млрд., британський імпорт - 0,7 млрд.). Загалом же товарообіг із ЄС складає близько 30 мільярдів доларів.
Але у політичному плані результати брексіту для України суттєві, і мова саме про втрати, адже Британія - важливий союзник України в ЄС. І Лондон завжди був чи не найбільш голосним прихильником включення України у європейський контекст. Британія – єдина країна серед членів ЄС, яка постійно і чітко стверджувала, що Україна повинна стати членом ЄС, наголошує Анатолій Марциновський.

Втім, брексіт – не єдина важлива подія у контексті дезінтеграції Європейського союзу, котра відбулася за останні два роки. Європу загалом та окремі країни-члени у 2015-2016 роках спіткала, до прикладу, міграційна криза.
Кризові моменти в сучасній історії Європи
2015 рік: Міграційна криза
Мова навіть не стільки про мільйони мігрантів, скільки про нерозуміння того, як справедливо розподілити обов'язки по інтеграції новоприбулих поміж усіма країнами, а не тільки тими, що географічно розташовані на першій лінії зустрічі із мігрантами. У цьому контексті прагнення України стати частиною ЄС та намагання інтенсифікувати впровадження Угоди про асоціацію стало ще одним аргументом для євроскептиків, які вбачають у нашій державі джерело нелегальних трудових мігрантів і ставить під сумнів безпечне майбутнє Європейського союзу
Квітень, 2016: Нідерланди
Вираженням згаданих вище побоювань окремих європейців став у квітні минулого року референдум у Нідерландах, учасники якого висловилися проти підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Листопад, 2016: США
Третьою "гирькою" на вагах, котрі можна собі уявити як вираження оптимізму та песимізму щодо майбутнього ЄС, стали, як не дивно, події за океаном Виграш на виборах Президента США Дональда Трампа став ніби черговим свідченням програшу ліберальних сил і потужним сигналом того, що цінності, на яких збудований ЄС, зазнають поразки у світі.
Найбільша з часів Другої світової війни, міграційна криза 2015 року в Європі стала гуманітарною катастрофою, що була викликана масовим напливом мігрантів із охоплених війнами країн Африки і Близького Сходу. Єврокомісар з питань розширення та добросусідства Йоганнес Ган стверджував, що на середину вересня 2015 число мігрантів стало найбільшим в історії людства. На той момент в Європу прибуло більше 300 тисяч мігрантів.

Зміна вектору європейської синусоїди
Грудень, 2016: Австрія
Взимку минулого року сталася подія, яка почала вирівнювати шальки терезів. Пройшли президентські вибори в Австрії, на яких, попри страхи європтимістів, виграв лідер, схильний до укріплення Європейського союзу і ролі Австрії у цьому процесі.
Березень, 2017: Нідерланди
Навесні цього року крива оптимізму пішла все більше вгору, коли під час парламентських виборів у Нідерландах перемогли про-європейські сили, а очікування євро-скептиків, яких можна віднести до табору симпатиків Путіна, не справдилися.
Травень, 2017: Франція
Перемога Макрону на виборах Президента Франції тільки ствердила ті позитивні зміни, яким задали початок вибори в Австрії. Ця тенденція продовжилася перемогою партії Макрона на парламентських виборах у червні 2017-го року.
Шкала українських цінностей повільно і невпинно міняється
Перебуваючи у контексті європейських подій, українці мають різні уявлення про роль та місце нашої держави, і її стосунки із зонішнім сівтом. Втім, за даними досліджень, що їх проводить команда проекту https://www.gapminder.org, позиція України рухається саме у бік цінностей самовираження та секулярності, які є спільними і базовими для мешканців більшості країн-членів ЄС.
У яких перспективах Європейського союзу зацікавлена Україна? У тому, щоб ЄС працював успішно, ефективно і якомога довше. Міжнародна політика мінлива, але економіка приземлює риторику окремих політиків, які полюбляють слова "завжди" чи "ніколи".

Десять років тому основні спікери, які з'являлися на українських екранах, говорили про неможливість переорієнтувати нашу економіку на Європу та світ замість орієнтації на Росію та пост-радянські країни.

Що ми маємо сьогодні? Макроекономічні показники досить непогані. За перше півріччя 2017 експорт з ЄС-28 зріс на близько 10% порівняно з січнем-червнем 2016, так само імпорт в ЄС. Нині торгівля із країнами-ЄС складає 7%, а експорт до Європи сягає 1,2 млрд доларів. Інфляція в липні 2017 - 1,5% в ЄС 28 (1,3% в єврозоні). Зростання ВНП +0,6% у другому кварталі поточного року, порівняно з першим кварталом минулого, склала +2,3% до другого кварталу 2016.
Та й самі європейці, серед яких два роки тому панували скептичні настрої, починають по-іншому розглядати перспективи ЄС. Експерти, зокрема, Ярослав Грицак, говорять про те, що багато в чому саме заслуга України у тому, що європейські цінності починають важити все більше для громадян країн-членів ЄС. Сьогодні 56% серед них оптимістичні щодо його майбутнього, і у 22 країнах-членах "оптимістів" - понад 50%. Зменшується і кількість тих, хто вважає справи в економіці поганими, цитує результати досліджень Анатолій Марциновський.
Українці, вийшовши на Майдан не за підвищення зарплат чи зниження цін на бензин, а для того, щоб відстояти право на шлях до Європи, візуалізували образ нації, котра готова до кінця - до революції і війни, - відстоювати цінності, спільні для європейського простору. Чи стануть події Євромайдану переломними для історії Європейського союзу покаже час. Можливло, синусоїда розвитку колихнеться в іншу сторону, а потім ще раз, і ще в іншу. Важливо тримати руку на пульсі подій, бо і він схожий на синусоїду.
Вікторія Талашкевич - для сайту "Тусовка"
Матеріал створено під час Вишколу за проектом "Точне відображення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС"
Дізнавайтеся більше про Угоду щодо асоціації Україна-ЄС
All photo and video materials belong to their owners and are used for demonstration purposes only. Please do not use them in commercial projects.
Made on
Tilda